A külpolitikai gondolkodást alakító sztálini propaganda a kárpátaljai magyar pártsajtóban 1946–1953 között

Abstract

A második világháború után az egyetemes történelem alakulása váratlan fordulatot vett: az Európára vonatkozó háború alatti tervek és megegyezések részben a katonai helyzet politikai következményeinek tudomásulvételét jelentették. Egyre inkább eluralkodott az a nézet, hogy mindkét hatalom mást értelmez a béke garanciáján: a Szovjetunió biztonságpolitikájának kulcseleme a klasszikus birodalmi érdekszféra-stratégia lett, az USA pedig a szabad világkereskedelmet, „a nyitott kapuk elvét” helyezte külpolitikájának előterébe. A két hatalom így 1945–1953 között fokozatosan eltávolodott egymástól. Csupán regionális konfliktusok, polgárháborúk, nemzetiségi kérdések (elsősorban a német kérdés) formájában érintkeztek egymással. Ezzel a magatartással idézte elő a két nagyhatalom azt az időszakot, amelyet a történelem elsősorban a hidegháború „klasszikus” korszakának nevez. Ennek az időszaknak sajátossága volt még a fegyverkezési hajsza, a Truman-doktrína, valamint az ellenség feltartóztatásának politikája. De vajon az 1946–1953 közötti fontos történelmi események híre eljutott-e a szovjet fennhatóság alatt élő lakossághoz (pl.: Kárpátaljára)? Ha eljutott, akkor milyen szerepe volt ebben a sajtónak? A sajtó manipulálta-e a tényeket, hogy propaganda-hírként közölje azokat? Milyen cél vezérelte a hírek manipulálását? A kárpátaljai pártsajtóban a kommunista hatalom törekedett-e arra, hogy a társadalom külpolitikai szemléletében az általánosan elfogadott nyugatellenes nézetet alakítsa ki? Milyen eszközöket vetett be a kommunista hatalom a Nyugat-ellenes szemlélet kialakítása során?

Резюме. Після Другої світової війни відбувся різкий поворот у формуванні історичних подій. Плани та угоди стосовно Європи, які були розроблені та підписані під час воєнних подій, стали політичним результатом воєнної ситуації. Все частіше говорилося про те, що дві держави по-різному зрозуміли гарантії миру. Ключовим пунктом у політиці державної безпеки Радянського Союзу стала класична імперська стратегія сфери впливу, а США у своїй зовнішній політиці підтримували вільну світову торгівлю, «принцип відкритих дверей». Через це два конкуренти у 1945-1953 роках поступово віддалилися один від одного. Зв’язок між ними проявлявся тільки у регіональних конфліктах, громадянських війнах, а також при вирішенні національних питань (маємо на увазі насамперед німецьку проблему). Внаслідок такої поведінки з’явилася ера, яка ввійшла в історію як «класичний» період холодної війни. Характерною ознакою даного періоду була гонка озброєнь, доктрина Трумена, а також політика перехоплення ворога. Виникає питання: чи знало населення Радянського Союзу (в тому числі й закарпатці) про важливі історичні події 1946-1953 років? Якщо отримувало інформацію, яку роль відігравала у цьому преса? Чи відбувалися маніпуляції з фактами, щоб розповсюджувати новини у формі пропаганди? Яка була мета маніпуляції фактами? Чи прагнула комуністична влада до того, щоб у закарпатській партійній пресі формувався антизахідний погляд у зовнішньополітичному світогляді суспільства? Якими інструментами користувалася комуністична влада при формуванні антизахідного погляду?