Thököly-iratok a Kárpátaljai Állami Levéltárban

Abstract

A Kárpátaljai Állami Levéltárban található korai kuruc mozgalomra vonatkozó levéltári dokumentumok közül a jelen tanulmányban az Ung vármegyére vonatkozók kerülnek feldolgozásra. Ezen forrásokból – melyek elsősorban gazdasági és katonai jellegűek – próbálom meg rekonstruálni a vármegye szerepvállalását a Thököly-felkelésben. Ung vármegye azon vármegyék közé tartozott, amelyek a felkelés kirobbanásakor elsők között csatlakozott a felkelőkhöz. Az 1678. szeptember–novemberi győzedelmes felvidéki hadjáratot követő fegyverszünet idején már kuruc katonák vonultak be a vármegye területére. A vármegyének szállást, élelmet és takarmányt kellett biztosítania a hozzájuk beosztott hadak számára, emellett közmunkákra is be voltak osztva, sőt a vármegyének hadkiállítási kötelezettsége is volt. A megyék hadkontingense a nemesek személyes felkeléséből és a porták után kiállított katonaságból tevődött össze. Az Ung vármegye által kiállított had Semsey Pál ezredéhez tartozott. A legnagyobb problémát a megyének mégis a szekéradási kötelezettség jelentette. A vármegye népessége az ungvári vár részére is tartozott bizonyos szolgáltatásokkal. Elsősorban pénzösszeggel a vár őrségének asztaltartásáért és őrzéséért, másrészt a várostromok során szerzett károk kijavításánál segédkezett. Az iratok tanúsága alapján elmondható, hogy a vármegye aktívan kivette részét a felkelésből. Azon kevés vármegyék közé tartozott, amelyek a felkelés kirobbanásakor elsőként csatlakoztak a felkeléshez és a legutolsók közt tették le a fegyvert.

Резюме. У даній роботі досліджуються ті документи Державного архіву Закарпатської області про ранній етап руху куруців, які пов’язані з Ужанським комiтатом. З даних джерел, які носять в основному економічний та воєнний характер, робиться спроба висвітлити роль комітату в повстанні Е. Текелі. Ужанський комітат відносився до тих комітатів, які під час вибуху повстання першими приєдналися до повстанського руху. У вересні-листопаді 1678 року похід на Нагір’я (Фелвідек) закінчилася перемогою, а після перемир’я на територію комітату вже вступили воїни-куруци. Комітату потрібно було забезпечити армію житлом, їжею та кормом для тварин. Крім цього, армія виконувала громадську роботу, а комітат зобов’язувався виховувати нових солдатів. Військові формування комітатів складалася з повсталих дворян та з солдатів від дворів. Загони з Ужанського комітату служила в полку Пала Шемшея. Найбільшою проблемою комітату було зобов’язання надавати вози. Населення комітату було зобов’язане надавати деякі послуги для Ужгородського замку, наприклад, фінансувати охорону, а також допомагати у відновленні споруд та стін після нападів на замок. Вивчені письмові джерела дозволяють зробити висновок, що населення комітату брало активну участь у повстанні. Комітат першим приєднався до повстання і був одним з останніх, хто склав зброю.