Проповідь у перекладі: адаптація vs репродукція

Abstract

Стаття присвячена перекладознавчому аналізу оригіналів і перекладів проповіді як прагматичного типу тексту релігійного дискурсу американської (атлантична) та східнослов’янської лінгвотрадиції. Основний акцент робиться на способи відтворення в перекладі релігійних концептів, реалій, аксіологем, адекватність яких досягається лише за умов залучення адаптивних перекладацьких стратегій. У статті стверджується, що репродуктивне відтворення такого культурно та конфесійно маркованого тексту, як проповідь призводить до неадекватної його ідентифікації цільовою аудиторією, адже релігійні цінності в східнослов’янській та американській лінгвокультурах гранично розходяться, не зважаючи на віднесеність до однієї релігії – християнства The article highlights the results of translational analysis of the source and targets texts of sermon as a type of pragmatic texts of religious discourse (American and East Slav linguistic traditions). Emphasis is placed on the means of transcoding religious concepts, realias, and other culturally marked lexical elements, the adequacy of which in translation could be achieved by the appliance of adaptive strategies. It is stated that the reproductive strategy to the sermon in translation leads to the “twisted” identification of this type of the text by the target audience, as far as the religious values of these linguistic cultures are opposed in spite of the fact that both are of Christian nature.