Társadalmi viszonyok Ugocsa és Bereg vármegyében a 19. század első felében a bírósági iratok alapján

Abstract

A bírósági peres eljárások a 19. század első felében nem csupán a jogviták rendezésének eszközei voltak, hanem fontos szerepet játszottak a társadalmi rend és a jogbiztonság fenntartásában is. Jelen szakdolgozat célja, hogy az Ugocsa és Bereg vármegyében keletkezett bírósági iratok elemzésén keresztül bemutassa a korszak társadalmi viszonyait, a jogi eljárások menetét, valamint a társadalmi csoportok – különösen a nemesek, jobbágyok és zsidók – közötti konfliktusok kezelésének módjait. A kutatás elsődleges forrásait a Kárpátaljai Területi Állami Levéltárban őrzött peres iratok képezik, amelyek részletes betekintést nyújtanak a korabeli törvényszéki gyakorlatba. A dolgozat foglalkozik a vármegyei bíróságok működésével, a peres eljárások struktúrájával, az ítélethozatal mechanizmusával, és elemzi az olyan jellemző ügytípusokat, mint a becsületsértés, földvita, állatlopás vagy hitelezés. Külön figyelmet kap a nemesi kiváltságokhoz való ragaszkodás, valamint a zsidó lakosság gazdasági szerepvállalása. A kutatás során feltárt esettanulmányok – például az 1809-es ugocsai nemesi felkelés, Pap Ágnes és Nagy György pere vagy Bölcsey Buday Franciska jogvitája – jól tükrözik a társadalmi értékrendet és a jogérvényesítés lehetőségeit. A vizsgálat másodlagos forrásai közé tartoznak a korabeli jogszabályokat bemutató adatbázisok és szakirodalmak, amelyek segítettek a jogi környezet értelmezésében. A dolgozat interdiszciplináris megközelítése – ötvözve a jogtörténetet és a társadalomtörténetet – hozzájárul a 19. századi magyar vidéki társadalom és igazságszolgáltatás működésének mélyebb megértéséhez.

Резюме. Судові процеси в першій половині XIX століття були не лише засобом вирішення юридичних спорів, але й важливим інструментом підтримання громадського порядку та правової безпеки. Метою цієї дипломної роботи є аналіз судових документів, що виникли в Угочанському та Березькому комітатах, з метою дослідження суспільнихвідносин того періоду, процедури судочинства та способів вирішення конфліктів між соціальними групами — зокрема шляхтою, селянами та єврейським населенням. Основним джерелом дослідження стали судові матеріали, що зберігаються в Закарпатському обласному державному архіві, які дають глибоке уявлення про тодішню судову практику. Робота розглядає функціонування повітових судів, структуру судового процесу, механізми винесення рішень, а також аналізує типові справи, такі як образа честі, земельні суперечки, крадіжки худоби чи позики. Особливу увагу приділено прагненню шляхти зберегти свої привілеї, а також економічній ролі єврейського населення. Представлені тематичні справи — зокрема угочанське шляхетське повстання 1809 року, процес між Агнес Пап і Дьордьом Надь, або судова справа Франциски Будай з роду Болчей — яскраво ілюструють тогочасну систему цінностей і можливості юридичного захисту. Серед вторинних джерел дослідження — бази даних і література, що описують правові норми того часу та допомагають краще зрозуміти юридичне середовище. Міждисциплінарний підхід роботи — поєднання історії права та соціальної історії — сприяє глибшому усвідомленню функціонування угорського сільського суспільства та системи правосуддя XIX століття.