Педагогічні перспективи викладання граматики для спілкування в автентичних комунікативних контекстах на заняттях з англійської мови як іноземної

Abstract

Abstract. The research examines the pedagogical perspectives of teaching English as a foreign language in the context of the development of communicative competence. Traditionally, grammar is perceived as a system of structures and rules that are absolutely necessary for the correct construction of sentences. However, modern language teaching methods increasingly treat grammar as a tool that ensures effective communication and understanding of information. The main purpose of the article is to emphasize the importance of changing approaches to learning, namely shifting away from the formal learning of rules to the practical application of grammar in authentic communicative contexts. Particular attention is paid to inconsistencies between students’ expectations and methodological approaches, because, despite modern communicative trends, many students prefer a clear explanation of rules and correction of errors. The article defines the key principles of effective language learning: involvement in practical language use, situational learning of grammar and functional approach. The role of the teacher, who not only imparts knowledge, but also takes into account the needs of students in a differentiated approach to learning, is also emphasized. The article, based on the analysis of scientific and methodological literature, emphasizes that teaching methods should be adapted to the language level and individual needs of students. As a result of the analysis, it can be concluded that the integration of grammatical elements into the practice of communication is one of the most effective approaches to teaching English as a foreign language. Formulated conclusions can be applied in secondary and higher education, as well as in language courses of different levels, taking into account the age of students and the level of their language skills. The study also reveals the key characteristics of the modern student-centred educational process, which takes into account the specific needs of students both in terms of the content of the educational program and in relation to the organization of the educational process itself.

Резюме. У дослідженні розглядаються педагогічні перспективи викладання англійської мови як іноземної в контексті розвитку комунікативної компетентності. Традиційно граматику сприймають як систему структур і правил, що є абсолютно необхідними для правильної побудови речень. Однак сучасна методика викладання мови дедалі частіше трактує граматику як засіб, що забезпечує ефективне спілкування та розуміння інформації. Основна мета статті — підкреслити важливість зміни підходів до навчання: відходу від формального засвоєння правил до практичного застосування граматики у реальних мовленнєвих ситуаціях. Особлива увага приділяється розбіжностям між очікуваннями студентів і методичними підходами, адже, незважаючи на сучасні комунікативні тенденції, багато студентів надають перевагу чіткому поясненню правил та виправленню помилок. У статті визначено ключові принципи ефективного навчання мови: залучення до практичного мовлення, ситуативне навчання граматики та функціональний підхід. Окремо акцентується роль викладача, який не лише передає знання, але й враховує потреби студентів у диференційованому підході до навчання. У статті на основі здійсненого аналізу науково-методичної літератури підкреслено, що методи викладання мають адаптуватися до мовного рівня та індивідуальних потреб здобувачів освіти. У результаті проведеного аналізу зроблено висновок, що інтеграція граматичних елементів у практику спілкування є одним із найефективніших підходів до викладання англійської мови як іноземної. Сформульовані висновки можуть бути застосовані в загальноосвітніх та вищих навчальних закладах, а також на мовних курсах різного рівня з урахуванням віку студентів і рівня їх мовних навичок. У дослідженні також розкрито ключові характеристики сучасного студентоцентричного навчального процесу, який бере до уваги специфічні потреби студентів як щодо змісту навчальної програми, так і щодо організації самого навчального процесу.