Az ukrán nyelv hatása a kárpátaljai magyar pedagógiai szaknyelvre

Abstract

Abstract. The presentstudy examines the specific features of Hungarian pedagogical terminology in Transcarpathia within the Ukrainian language environment. In a bilingual minority context, the interaction between languages is particularlystrong. Since vocational training is largely conducted in a non-native language, the Hungarian pedagogical terminologyin Transcarpathia is significantly influencedby the second language, namelyUkrainian. This complicates the acquisition and correct use of Hungarian technical terms, which clearly demonstrates the importance of this research.The studydistinguishes between written and spoken formsof technical language: contact effects are less evident in writing, while direct loanwords and code-switchesare common in speech. The analysisfocuses primarily on the lexical phenomena inpedagogical technical language, the detailed examination of whichis based on participant observation and the analysis of pedagogical articles published in the Transcarpathian press. The authors separately discuss the situations before and after the latest education law adopted in 2020. The influence of the Ukrainian language on the names of school types (e.g.,grammar school, lyceum, boarding school), educational management (e.g.,Pedagogical Training Institute, methodologist), classrooms (e.g., cabinet), subjects (e.g.,informatics), and specific expressionsoccurring in spoken language (e.g.,open class, certificate, NUS)is indicated.Special attention is given to calques, loan translations, and word borrowings as channels of Ukrainian influence on Hungarian pedagogical terminology in Transcarpathia. The appearance and double meaning of the word “certificate” exemplifiesthe linguistic imprint of recent Ukrainian educational policy changes. New terms related to Ukrainian matriculation exams, such as ZNOand NMT, which have spread as Hungarian abbreviations in the pedagogical language of Transcarpathia and have become widely used in everyday speech, are also analysed. The findingsindicatethat these linguistic phenomena are deeply embedded in the everyday communication and professional discourseof Hungarian teachers in Transcarpathia, reflecting the complexity and continuous development of linguistic contact.

A jelen tanulmány a kárpátaljai magyar pedagógiai szaknyelv ukrán nyelvi környezetben megfigyelhető sajátosságait vizsgálja. A kétnyelvű és kisebbségi közegben a nyelvek közötti kölcsönhatás rendkívül erős. Mivel a szakképzés nagyrészt nem anyanyelven zajlik, a kárpátaljai magyar szaknyelvekre a másodnyelv, azaz az ukrán, jelentősen kihat. Ez komolyan megnehezíti a magyar szakkifejezések elsajátítását és helyes használatát, ami jól mutatja e kutatás fontosságát. A kutatás különbséget tesz a szaknyelv írott és beszélt változata között: az írott formában kevésbé jelentkeznek a kontaktushatások, míg a beszélt nyelvben gyakoriak a közvetlen kölcsönszavak és a kódváltás. A vizsgálat elsősorban a pedagógiai szaknyelv lexikai jelenségeire összpontosít, melyek részletes vizsgálata résztvevő megfigyelésen és a sajtóban megjelent pedagógiai témájú írások elemzésén alapul. A szerzők külön taglalják a 2020-ban elfogadott legújabb oktatási törvény előtti és utáni állapotokat. Konkrét példákon keresztül mutatják be az ukrán nyelvhatását az iskolatípusok (pl. gimnázium, líceum, internátus), az oktatásirányítás (pl. Pedagógus-továbbképző Intézet, módszerész), a tantermek (pl. kabinet), a tantárgyak (pl. informatika) megnevezésében, valamint a beszélt nyelvben előforduló sajátos kifejezésekben (pl. nyílt óra, szertifikát, NUS). A tanulmány kiemeli a tükörfordítások és szókölcsönzések jelentőségét az ukrán nyelv hatásában a kárpátaljai magyar pedagógiai szaknyelvre. A „szertifikát” szó megjelenése és kettős jelentése jól példázza az ukrán oktatáspolitikai változások nyelvi lenyomatát. Elemzésre kerülnek az ukrajnai érettségi vizsgákkal kapcsolatos új terminusok is, mint a ZNO és NMT, amelyek rövidített formában közvetlen átvételként terjedtek el a kárpátaljai pedagógiai szaknyelvben, illetve a köznyelvben is széleskörűen használatossá váltak. A kutatás rávilágít arra, hogy ezek a nyelvi jelenségek mélyen beépültek a kárpátaljai magyar pedagógusok mindennapi kommunikációjába és szakmai szókincsébe, tükrözve a nyelvi érintkezés komplexitását és folyamatos alakulását.

Резюме. У статті розглянутоособливості угорської педагогічної термінології на основі мововживання угорськомовних педагогів на Закарпатті. У двомовному середовищі та в колі національних меншин взаємодія між мовамибагатогранна. Оскільки професійне навчання здебільшого проводять українською мовою, угорська педагогічна термінологія зазнає значного впливу другої мови, тобто української. Це ускладнює засвоєння та правильне вживанняфахових термінівугорською мовою, що наочно демонструє важливість цього ґрунтовного дослідження. Наголошено на розрізненні письмової та усної варіантів фахової мови: вплив державної мови рідше простежується у письмовій формі, тоді як безпосередні лексичні запозичення та перемикання кодів є поширеними в усному мовленні педагогів. Зосереджено увагу насамперед на лексичних українізмах у мовленні педагогів. Джерелом розвідки є метод спостереження за мовленням учасників та аналіз публікацій преси педагогічної тематики. Розглянуто особливості освіти до та після останнього Закону України «Про освіту», ухваленого у 2020 році. Показано вплив української мови на назви типів шкіл (наприклад, гімназія, ліцей, інтернат), закладів освіти, посад (наприклад, Закарпатський інститут післядипломної педагогічної освіти, методист), аудиторій (наприклад,кабінет), шкільних предметів (наприклад, інформатика) та специфічні вирази, що поширені у мововживанні педагогів (наприклад, відкритий урок, сертифікат, НУШ). Висвітлено значення впливу української мови на угорську педагогічну термінологію. Подвійне значення слова «сертифікат» добре демонструє мовний відбиток змін української освітньої політики. Проаналізовано терміни, пов’язані з випускними іспитами, зокрема ЗНОта НМТ, які поширені у формі абревіатур у мововживанні закарпатських угорськомовних педагогів. Підкреслено, що ці мовні явища глибоко вкорінені у професійному мововживанні угорськомовних учителів Закарпаття, що відображає складність, динаміку і постійний розвиток міжмовних зв’язків.