Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://dspace.kmf.uz.ua/jspui/handle/123456789/5463| Назва: | Ukrainian lexical influence on Hungarian pedagogical terminology in Transcarpathia |
| Інші назви: | Вплив української лексики на угорську педагогічну термінологію на Закарпатті |
| Автори: | Baran Adalbert Барань Адальберт Bárány Béla Huszti Ilona Густі Ілона Fábián Márta Фабіян Марта |
| Ключові слова: | educational institutions in Ukraine;loanwords;New Ukrainian School;NMT;pedagogical terminology;Transcarpathia;ZNO;навчальні заклади України;запозичені слова;Нова українська школа;НМТ;педагогічна термінологія;Закарпаття;ЗНО |
| Дата публікації: | 17-вер-2025 |
| Видавництво: | Громадська наукова організація «Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління» |
| Вид документа: | dc.type.study |
| Бібліографічний опис: | In Вісник науки та освіти. (Серія «Філологія», Серія «Педагогіка», Серія «Соціологія»,Серія «Культура і мистецтво», Серія «Історія та археологія»). 2025. Випуск № 8(38). c. 41-50. |
| Серія/номер: | Серія «Філологія», Серія «Педагогіка», Серія «Соціологія»,Серія «Культура і мистецтво», Серія «Історія та археологія»;Випуск № 8(38) |
| Короткий огляд (реферат): | Abstract. This article investigates the unique pedagogical terminology
used by Hungarians in Transcarpathia, a multilingual minority context where
languages are in constant contact. Sociolinguistic research suggests that
professional terminologies are highly susceptible to second-language influence,
largely due to a lack of native-language vocational training. The study examines
how historical political shifts—from the dissolution of the Austro-Hungarian
Monarchy to Soviet and then to Ukrainian rule—have shaped the linguistic
environment, creating significant terminological diversity and compelling
linguistic adaptation.
Our research is based on two primary approaches: participant observation
and the analysis of pedagogical texts. We examine both written and spoken
pedagogical language, analyzing professional texts from local Hungarianlanguage
publications like Közoktatás and local newspapers, supplemented by
tracking loanwords and code-switching in teachers' conversations. A key finding
is the notable distinction between written and spoken terminology. Written texts
show less influence from other languages and rarely include direct loanwords,
while spoken language frequently incorporates them.
The article defines and details specific terminological variations for
educational institutions, such as the evolution of terms like gimnázium
(gymnasium) and líceum (lyceum) under new Ukrainian legislation. It also
explores unique terms for administrative roles and classroom practices, such as
the dual meanings of the word módszerész (methodologist) and the use of the term
kabinet for a classroom, both of which are directly influenced by Ukrainian. We
also analyse the adoption of direct translations and Hungarian-adapted
abbreviations for key educational reforms and exams, including the NUS (New
Ukrainian School) and the ZNO (External Independent Testing). This study
contributes to a deeper understanding of the complex interplay between language,
politics, and education in a minority context. It demonstrates how external forces
compel linguistic adaptation and innovation, leading to a hybrid linguistic system
that is both a product of historical change and a tool for professional
communication. Резюме. Ця стаття досліджує унікальну педагогічну термінологію, яку використовують угорці на Закарпатті — у багатомовному середовищі меншин, де мови перебувають у постійному контакті. Соціолінгвістичні дослідження свідчать, що професійна термінологія дуже сприйнятлива до впливу другої мови, головним чином через відсутність професійної підготовки рідною мовою. Коротко описано, як історичні політичні зміни — від розпаду Австро- Угорської монархії до радянської, а потім української влади — формували мовне середовище, створюючи значне термінологічне різноманіття та спонукаючи до мовної адаптації. Наше дослідження ґрунтується на двох основних підходах: спостереженні та аналізі педагогічних текстів. Досліджено як письмову, так і усну педагогічну мову, аналізуючи професійні тексти з місцевих угорськомовних видань, таких як Közoktatás, та місцевих газет. Також відстежено запозичення та перемикання кодів у розмовах учителів. Ключовим висновком є помітна відмінність між письмовою та усною термінологією. У письмових текстах спостерігається менший вплив інших мов, і вони рідко містять прямі запозичення, тоді як усна мова часто їх використовує. У статті визначено та деталізовано специфічні термінологічні відмінності для навчальних закладів, наприклад, еволюцію термінів gimnázium (гімназія) та líceum (ліцей) відповідно до нового українського законодавства. Також розглядаються унікальні терміни для адміністра-тивних посад і навчальних практик, як-от значення слова módszerész (методист) і використання терміна kabinet для позначення навчального класу, обидва з яких зазнали прямого впливу української мови. Проаналізовано використання прямих перекладів та адаптованих угорських скорочень для ключових освітніх реформ та іспитів, зокрема NUS – НУШ (Нова українська школа) та ZNO – ЗНО (Зовнішнє незалежне оцінювання). Це дослідження сприяє глибшому розумінню складної взаємодії між мовою, політикою та освітою в контексті меншини. Воно демонструє, як зовнішні сили спонукають до мовної адаптації та інновацій, що призводить до гібридної мовної системи, яка є одночасно продуктом історичних змін та інструментом професійного спілкування. |
| Опис: | http://perspectives.pp.ua/index.php/vno/issue/view/392 |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://dspace.kmf.uz.ua/jspui/handle/123456789/5463 |
| ISSN: | 2786-6165 (Online) |
| metadata.dc.rights.uri: | http://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/3.0/us/ |
| Розташовується у зібраннях: | Bárány Béla Fábián Márta Huszti Ilona |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| Z_Baran_Huszti_Fabian_2025_Visnyk_nauky_i_osvity.pdf | In Вісник науки та освіти. (Серія «Філологія», Серія «Педагогіка», Серія «Соціологія»,Серія «Культура і мистецтво», Серія «Історія та археологія»). 2025. Випуск № 8(38). c. 41-50. | 285.96 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Ліцензія на матеріал: Ліцензія Creative Commons



