Transformation of the business environment in Transcarpathia under the influence of business relocation: tax revenues and budget dynamics in the context of economic crises

Abstract

Abstract. The article analyzes the impact of business relocation on the transformational processes within the regional economy of Transcarpathian region under the conditions of crisis challenges caused by war and economic instability. The purpose of the study is to examine the influence of business displacement on the transformation of the entrepreneurial environment, tax and budgetary dynamics, and the socio-economic stability of the host region. The research explores the institutional and economic foundations of business relocation, summarizes statistical indicators for the period 2022-2024, and identifies the key factors that stimulate relocation, including security risks, logistical accessibility, labor availability, infrastructure capacity, and state support. The methodological basis of the study combines structural-analytical, comparative, dynamic, and spatial-sectoral approaches. The findings demonstrate that relocation has contributed to increased economic activity in the region, growth in the number of business entities (especially small and microenterprises), the creation of new jobs, higher revenues from corporate profit tax, and a reduction in local budgets’ dependence on state subsidies. The study emphasizes the need for coordinated interaction between state authorities, local self-government, and businesses to ensure the effective integration of relocated enterprises, as well as the importance of maintaining environmental and social balance in host communities.

Резюме. У статті проаналізовано вплив релокації підприємств на трансформаційні процеси в регіональній економіці Закарпатської області в умовах кризових викликів, спричинених війною та економічною нестабільністю. Метою дослідження є вивчення впливу переміщення бізнесу на зміну підприємницького середовища, податково-бюджетну динаміку та соціально-економічну стабільність приймаючого регіону. У роботі розглянуто інституційні та економічні засади релокації бізнесу, узагальнено статистичні показники за 2022-2024 роки, а також проаналізовано основні чинники, що стимулюють релокацію, зокрема безпекові ризики, логістичну доступність, наявність трудових ресурсів, інфраструктурні можливості та державну підтримку. Методологічну основу дослідження становить поєднання структурно-аналітичного, порівняльного, динамічного та просторово-галузевого підходів. Застосовано низку наукових методів: статистичний аналіз – для оцінки змін у кількості зареєстрованих і діючих підприємств за видами економічної діяльності, формами власності та масштабом; порівняльний аналіз – для дослідження бюджетної динаміки; геопросторовий аналіз – з метою виявлення територіальної концентрації релокованого бізнесу в межах адміністративних районів області; контент-аналіз – для оцінки нормативно-правових актів і програм державної підтримки; кількісно-якісний аналіз – для вивчення фінансових результатів підприємств за районами. Встановлено, що релокація сприяла пожвавленню економічної активності в регіоні, зростанню кількості суб’єктів господарювання (особливо малого й мікробізнесу), створенню нових робочих місць, збільшенню надходжень від податку на прибуток та зниженню дотаційної залежності місцевих бюджетів. Наголошено на необхідності узгодженої взаємодії між органами державної влади, місцевим самоврядуванням і бізнесом для ефективної інтеграції релокованих підприємств, а також на важливості збереження екологічної та соціальної рівноваги в приймаючих громадах. Дослідження сприяє глибшому розумінню ролі релокації як інструмента регіонального розвитку та формує підґрунтя для прийняття обґрунтованих управлінських рішень у сфері економічної політики в умовах воєнної трансформації та післякризового відновлення.