Функції мовних кліше в щоденному спілкуванні

Abstract

Резюме. Кожна людина принаймні один раз у житті опинялася в ситуації, коли відчувала, що було б доречно щось сказати, аби підтримати розмову, але не знала, як саме це зробити. Можливо, що потрапляла в комунікативну ситуацію, до якої не могла належним чином долучитися. У таких випадках може стати корисним «Словник-балаканка» [Dumaszótár] Габора Черхатхалапі Халапі – лексикографічна праця, у якій зібрано 7200 одиниць поширених кліше. Завдяки цим фразам і висловам можна легко підтримати розмову практично в будь-якій життєвій ситуації незалежно від теми, місця чи співрозмовника. Або, можливо, йдеться лише про влучне, ефектне завершення розмови? І в цьому разі згадане видання є корисним. Та чому ж ці запропоновані кліше залишаються доречними? Відповідь на це дає сам автор: «Усі вони мають у собі долю істини, більше того – у них закарбовано приховану мудрість» (с. 6). У передмові замість традиційного вступного слова подано інтерв’ю з автором, у якому розкрито численні «закулісні» подробиці укладання словника. Насамперед він намагається з’ясувати, що ж таке кліше – термін, який, визнаймо чесно, не такий вже й простий. Для цього автор звертається також до англійської мови, де подібні вислови називають chlise – виразами, що вживають у спілкуванні за заздалегідь створеними мовними шаблонами. В англійській мові подібних виразів існує чимало, зокрема, поширеними є мовні шаблони, що використовують в обов’язкових, ритуалізованих розмовах про погоду. В енциклопедії «Українська мова» подано таке визначення: кліше –мовний засіб, стандартний зворот, регулярно повторюваний у певних умовах і контекстах; мовний стереотип з позитивною функцією (Коваль, 2004, с. 255). У Словнику української мови читаємо визначення «ходовий, заяложений вираз» (СУМ, с.439). У Тлумачному словнику угорської мови термін «klisé» має значення «затерта фраза або вислів» (ÉKsz.2 , с. 718). В угорській мові є не зовсім тотожний термін «közhely», поширений у значенні «давній загальновідомий вислів або твердження» (ÉKsz.2 , с. 763), проте в обох випадках ідеться про мовні одиниці, що є широко розповсюдженими серед носіїв мови.